Які видозміни кореня ви знаєте, чим вони відрізняються від типових коре­нів рослин за будовою і функціями?

Прикладами ви­дозмін є кореневі бульби, корені-присоски, повітряні, дихальні, опорні корені, коренеплід.
Кореневі бульби (кореневі шишки, бульбокорені) утворюються в результаті накопичення поживних речовин у бічних коренях, вони корот­кі, сильно потовщені, кулястої або витягнутої форми (батат0, пшінка, жоржина). Такі корені дають змогу рослині пережити несприятливий для росту період.
Корені-присоски характерні для рослин, які пристосували­ся всмоктувати поживні речовини з інших рослин, є паразитами(повитиця) чи напівпаразитами (омела).
Повітряні корені пристосовані до існування в повітрі (орхідеї вологих тропічних лісів, монстери). Повітря­ні корені поглинають воду під час опадів не кореневими волосками, а особливою губчастою тканиною.
Дихальні корені розвиваються у рослин перезволожених місць зростання, де у ґрунті недостатньо повітря для забезпе­чення дихання кореневої системи, частина коренів виступає над поверхнею, забезпечуючи газообмін (болотяний кипарис).
Опорні корені розвиваються при основі стовбурів високих рослин для забезпечення стійкості (кукурудза). Завдяки дошкоподібним опорним ко­реням не падають велетенські тропічні де­рева, у яких кореневі системи поверхневі (тропічні дерева).
Коренеплід є особливою видозміною, яка утворюється в результаті потовщення і накопичення поживних речовин одразу у трьох органах молодої рослини — го­ловному корені, підсім'ядольному коліні і основі головного пагона, дозволяють вижити у несприятливі для росту сезони (морква, буряк, селера, петрушка, редька, редиска). Люди здавна ви­користовували коренеплоди в їжу і вивели багато різних куль­турних сортів