• Які слова незрозумілі у вірші Ліни Костенко «Бузиновий цар»? Пелехаті — густі, довгі, скуйовджені. Дудка-джоломія — тут, чарівна сопілочка. Серпанок— тут. легка прозора тканина. Опанча — верхній одяг у вигляді широкого плаща.
• Між ким відбувається розмова? Між бабусею та онуком.
• Як залякувала бабуся дитину? А яким уявляв бузинового царя хлопчик? Чим відрізняються ці описи? Чому їх треба читати з різною інтонацією? Залякування бабусі сердитою, грізною, перестрашеною інтонацією: «Брови в нього волохаті, сиві косми пелехаті. Очі різні, брови грізні, кігті в нього, як залізні, руки в нього хапуни — так і схопить з бузини!». Відповідь онука треба читати переконливою, радісною, лагідною інтонацією: «Очі в нього не страшні. На пеньочку, як на троні, він сидить собі в короні. Грає в дудку-джоломію… На царевій опанчі зорі світяться вночі. Він сидить у бузині, усміхається мені!».
• Між ким відбувається розмова? Між бабусею та онуком.
• Як залякувала бабуся дитину? А яким уявляв бузинового царя хлопчик? Чим відрізняються ці описи? Чому їх треба читати з різною інтонацією? Залякування бабусі сердитою, грізною, перестрашеною інтонацією: «Брови в нього волохаті, сиві косми пелехаті. Очі різні, брови грізні, кігті в нього, як залізні, руки в нього хапуни — так і схопить з бузини!». Відповідь онука треба читати переконливою, радісною, лагідною інтонацією: «Очі в нього не страшні. На пеньочку, як на троні, він сидить собі в короні. Грає в дудку-джоломію… На царевій опанчі зорі світяться вночі. Він сидить у бузині, усміхається мені!».