Виправте смислову помилку 1. Законний римський шлюб укладався відповідно до норм права між будьякими особами.
2. Шлюб між римським громадянином і перегринкою був можливий
виключно з дозволу імператора.
3. Шлюб між латинами породжував такі ж правові наслідки, як і законний
римський шлюб.
4. Дитина, народжена у шлюбі між перегринами, набувала статусу
громадянина Риму.
5. Якщо з різних причин особи не могли вступити в законний римський
шлюб, то їх шлюб називався «громадянським».
6. На дітей, народжених у конкубінаті, поширювалася батьківська влада.
7. Жінка в конкубінаті поділяла громадське становище свого фактичного
чоловіка.
8. У шлюбі з чоловічою владою влада чоловіка обмежується владою батька
дружини.
9. Згідно із Законами XII таблиць, якщо дружина тікала з дому на тиждень,
то вона переривала перебіг давності на шлюб.
10. Шлюб із чоловічою владою не відрізнявся від шлюбу без чоловічої
влади за порядком укладання та припинення шлюбу.
11. Незалежність дружини, накопичення величезних багатств позитивно
вплинули на шлюбно-сімейні відносини римського суспільства.
12. Відомим римським імператором, який вживав різних заходів щодо
зміцнення шлюбно-сімейних відносин, був Марк Аврелій.
13. Чоловіки віком від 20 до 40 і жінки від 16 до 30 років, які не брали
шлюбу, мали право бути спадкоємцями тільки за заповітом.
14. Особи, які перебували в шлюбі, але не мали дітей, могли одержати
тільки половину заповіданого майна.
15. Чоловіки вважалися бездітними за наявності хоча б однієї дитини,
жінки – двох, а вільновідпущеники – трьох.
16. Укладення шлюбу з чоловічою владою здійснювалось одним із двох
ів: виконанням певних релігійних обрядів та внаслідок набувальної
давності.
17. Після досягнення 18 років особи мали право на укладання шлюбу.
18. Наявність нерозірваного шлюбу не була перешкодою для укладання
нового шлюбу.
19. Якщо вдова не дотрималася траурного строку та вийшла заміж, то
шлюб автоматично визнавався недійсним.
20. Споріднення по прямій низхідній лінії не було перешкодою для
укладання шлюбу.