Я дуже люблю гуляти у лісі, особливо рано вранці. В небі пливуть кучеряві хмари, а після вчорашнього дощу дощові краплини усюди блищать як сльози. Навкруги ще панує тиша. Ліс спить. Спить самотній дуб на просторій галявинй з прив'ялою травою. Не шелестить притихла берізка на узліссі, не стрекоче сорока-білобока, не чути стукіт дятла. Потім ліс поступово прокидається. Ось пробігла по гілках дерев білка. Ось чути шурхіт - мабуть, це їжак ворушить пожовкле листя. Дуже цікаво гати, як прокидається ліс!