У чому полягає своєрідність японської поезії?

1. Поезія супроводжує японців упродовж всього життя. (Вірші в житті япон­ців присутні скрізь: на картинах, предметах побуту — рушниках,' серветках тощо.)

2. Силабічна система віршування в японській поезії. (Силабічна (від грец. зуІІаЬе — склад) — система віршування, в основу якої покладено однакову кількість складів (часто — 13, рідше — 11) при невпорядкованому вільно­му розташуванні наголошених та ненаголошених. Її основний метричний за­кон — чергування п’яти і семи складів, з яких і складаються вірші.)

3. Хайку — вірш, що має силабічну форму. (Хайку — це поезія, шо має силабіч­ну форму, яка виникла в Японії і характеризується відсутністю рими та чіткою епіграмною структурою: сімнадцять складів, розподілених між трьома рядка­ми за схемою 5—7—5.)

4. Хайку як «зорова» поезія. (Хайку — це «зорова» поезія, вона допомагає «поба­чити» усе те, про шо говориться у вірші. Головне призначення хайку — ство­рити поетичну картину, яка зможе викликати у читача відповідний настрій, збентежить душу, розбудить уяву, яка домалює відповідні картини.)

5. Підтекст як один із прийомів японської поезії. (Підтекст — це прихований, внутрішній зміст висловлювання.)

6. Мацуо Басьо — видатний майстер хайку. (Мистецтво хайку підніс Мацуо Ба­сьо, який досяг у цьому жанрі найбільших висот.)