Спочатку багато клопоту учителеві і дітям завдавав Сашко Г. Зауваження і заклики вихователя на нього впливали мало. Одного разу під час самопідготовки я помітив, що Сашко заповнював таблицю розіграшу першості світу з хокею. Непомітно підійшов ззаду і, володіючи інформацією про стан хокейних справ, голосно сказав:
- Результат матчу Німеччина-США проставлений неправильно.
- Як неправильно? – зразу відреагував він? Зразу ж зібрались навколо нас зацікавлені і встановили справжній результат.
Я, ніби між іншим, сказав:
- Сашко, варто було б вивісити таблицю у класі для всіх.
У той же день ретельно накреслена таблиця з‘явилась на стіні. Між нами зав‘язались нові стосунки. Зайшовши до класу, я перед усіма учнями віддав йому газету “Спортивная газета” зі словами:
- Прочитаєш, потім розкажеш усім. Невдовзі стало можливим не лише домагатися від нього відносної дисципліни, а й через загальний інтерес до спорту здійснювати більш складні вимоги.
Вимоги якого принципу виховання реалізувались у цих діях педагога?