Що незвичного побачила Аля в Недоладії?

Сиділа вона біля ставка. Але якого ставка! У ньому зовсім не було води! Так, так! Аля протерла очі, але дивний ставок не
прогулювались. Старий рак з однією клешнею за щось сварив маленьких рачків. А біля самого берега гуляли дві плотвички.
Одна з них тримала парасольку. Вона часто поглядала на небо і
казала:
— Згадаєш мої слова, любонько! Сьогодні неодмінно буде дощ, і
ми всі добряче вимокнемо!
Та найбільше здивувалася Аля, коли подивилася на небо. Там
сяяло не кругле сонце, а рівнесенько відрізана його половина,
промені від неї розходилися тільки в один бік. — Ну й дива! Що це