Сапунова прийшла додому і виявила пропажу старої фамільної реліквії – золотого браслета із смарагдами, що належав ще її прабабусі. Вона заявила в міліцію про крадіжку, проте слідів злому на дверях квартири виявлено не було, і злодії знайдені не були. Через 3,5 роки вона побачила свій браслет на вітрині антикварного магазина. Вона вимагала у власника магазину повернути браслет, проте отримала категоричну відмову. Сапунова звернулася за до в міліцію. Проведене розслідування з'ясувало, що браслет в магазин здав на реалізацію Хмара - приватний колекціонер, який купив браслет у Сапунова, який є колишнім чоловіком Сапунової, який на момент пропажі браслету формально знаходився у шлюбі, проте проживав вже протягом двох років окремо від неї, але мав ключі від квартири. Сапунова звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндікаційним позовом) до магазину, проте представник магазину відмовився передавати річ на тій підставі, що, по-перше, вона вибула з володіння Сапунової за її волею, оскільки подружжя діє від імені один одного, а по-друге, сплив строк позовної давності для пред’явлення цього позову. Питання:
1) З якого моменту починається перебіг позовної давності?
2) Чи сплив строк позовної давності у даному випадку?
3) Чи підлягає захисту порушене право Сапунової?