ой на горі два дубки,ти ж мене підманула,гуцулко ксеню
Объяснение:
Ой на горі два дубки
Ой на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки.
Вітер дубом хитає,
Вітер дубом хитає, хитає,
Козак дівку питає.
– Ой, дівчино, чия ти?
Ой, дівчино, чия ти, чия ти,
Чи підеш ти гуляти?
– Не питайся чия я,
Не питайся чия я, чия я,
Як ти вийдеш, вийду я.
– А я в батька один син,
А я в батька один син, один син,
Погуляю хоч би з ким.
– А я донька мамчина,
А я донька мамчина, мамчина,
Цілуватись навчена.
Ой на горі два дубки,
Ти казала в понедiлок - пiдем разом по барвiнок.
Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.
Я казала у вiвторок - поцiлую разiв сорок.
Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.
Я ж тебе пiдманула, я ж тебе пiдвела.
Я ж тебе, молодого, з ума розуму звела.
Ти ж його пiдманула, ти ж його пiдвела.
Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.
Ти казала у середу - пiдем разом по череду.
Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Я казала у четвер - пiдем разом на концерт.
Ти казала у п'ятницю - пiдем разом по пшеницю.
Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Я казала у суботу - пiдем разом на роботу.
Я казала у недiлю - пiдем разом на весiлля.
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла, –
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:
Приспів:
– Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав:
ой на горі два дубки,ти ж мене підманула,гуцулко ксеню
Объяснение:
Ой на горі два дубки
Ой на горі два дубки,Ой на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки.
Вітер дубом хитає,
Вітер дубом хитає, хитає,
Козак дівку питає.
– Ой, дівчино, чия ти?
Ой, дівчино, чия ти, чия ти,
Чи підеш ти гуляти?
– Не питайся чия я,
Не питайся чия я, чия я,
Як ти вийдеш, вийду я.
– А я в батька один син,
А я в батька один син, один син,
Погуляю хоч би з ким.
– А я донька мамчина,
А я донька мамчина, мамчина,
Цілуватись навчена.
Ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки.
Ти казала в понедiлок - пiдем разом по барвiнок.
Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.
Я казала у вiвторок - поцiлую разiв сорок.
Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.
Я ж тебе пiдманула, я ж тебе пiдвела.
Я ж тебе, молодого, з ума розуму звела.
Ти ж його пiдманула, ти ж його пiдвела.
Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.
Ти казала у середу - пiдем разом по череду.
Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.
Я казала у четвер - пiдем разом на концерт.
Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.
Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.
Ти казала у п'ятницю - пiдем разом по пшеницю.
Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.
Я казала у суботу - пiдем разом на роботу.
Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.
Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.
Я казала у недiлю - пiдем разом на весiлля.
Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.
Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.
Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.
Темна нічка гори вкрила,Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла, –
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:
Приспів:
– Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав: