Стрельцовская степь (укр. Стрільцівський степ) — отделение Луганского природного заповедника, которое расположено около села Криничное Меловского района Луганской области Украины[1]. Площадь заповедной территории составляет 1036,5 га[2].
Уникальной особенностью Стрельцовской степи является наличие в ней популяции представителя реликтовой степной мезофауны — Байбака (сурка степного), который в заселял все равнины Европы[1]. В настоящее время, это единственная в мире заповедная территория, где сохраняется популяция этого редкостного вида[1].
Стрільцівський степ є решткою Старобільських цілин, загальна площа яких на початку ХХ ст. складала більш 24 тис. га, і які належали чотирьом кінним заводам (Стрілецькому, Ново-Олександрівському, Лимарівському та Деркульському). Площа Стрільцівської цілини на той час була біля 7 тис. га [Лавренко, Дохман, 1933]. На початку ХХ ст. почалося швидке освоєння цих земель і до середини сторіччя Старобільські степи були майже повністю розорані, збереглися лише невеликі фрагменти в межах яружно-балкової мережі. Територія заповідника є єдиною вододільною ділянкою, що збереглася з тих степів. У 1956 р. в плакорній частині заповідника була відведена ділянка абсолютно заповідного степу (27 га), в 1976 р. була відведена друга ділянка (54 га), яка охоплювала балки Великі і Малі Терни. На решті площі з 1956 р. був введений режим періодичного сінокосіння з трьохрічною ротацією (ділянки викошувалися один раз на три роки). На сьогодні за ступенем розвитку резерватогенних процесів та необхідністю впровадження заходів по збереженню та відновленню корінних угруповань територія поділяється на такі фунцкціональні частини: територія заповідного ядра (до розширення заповідника): абсолютно заповідна ділянка – 81 га (плакорна та балочна ділянки), плакорна періодично викошувана ділянка (240 га), схилові не викошувані (з 1990 р.) ділянки с заростями чагарників (201 га); нова територія (територія розширення в 2004 р.): перелоги (267) га, цілинні ділянки (248 га). За сучасних умов єдиним шляхом оптимізації режиму збереження степового різноманіття є розширення площі ділянок в режимі випасання, з суворим контролем пасовищних навантажень.
Стрільцівський степ має значні перспективи що до розширення території. Перспективні території такі: 1) балка Глиняний яр (290 га), межує з територією заповідника зі сходу, 2) цілинна ділянка з південної межі заповідника (250 га), 3) балка Березова, яка налічує біля 1000 га цілини та старих перелогів, розташована з південно-західної сторони від території заповідника і відокремлена невеликою ділянкою ріллі 4) балка Тернова (190 га), межує з територією заповідника в верхів’ях Крейдяного яру.
Стрельцовская степь (укр. Стрільцівський степ) — отделение Луганского природного заповедника, которое расположено около села Криничное Меловского района Луганской области Украины[1]. Площадь заповедной территории составляет 1036,5 га[2].
Уникальной особенностью Стрельцовской степи является наличие в ней популяции представителя реликтовой степной мезофауны — Байбака (сурка степного), который в заселял все равнины Европы[1]. В настоящее время, это единственная в мире заповедная территория, где сохраняется популяция этого редкостного вида[1].
У 1956 р. в плакорній частині заповідника була відведена ділянка абсолютно заповідного степу (27 га), в 1976 р. була відведена друга ділянка (54 га), яка охоплювала балки Великі і Малі Терни. На решті площі з 1956 р. був введений режим періодичного сінокосіння з трьохрічною ротацією (ділянки викошувалися один раз на три роки). На сьогодні за ступенем розвитку резерватогенних процесів та необхідністю впровадження заходів по збереженню та відновленню корінних угруповань територія поділяється на такі фунцкціональні частини:
територія заповідного ядра (до розширення заповідника): абсолютно заповідна ділянка – 81 га (плакорна та балочна ділянки), плакорна періодично викошувана ділянка (240 га), схилові не викошувані (з 1990 р.) ділянки с заростями чагарників (201 га);
нова територія (територія розширення в 2004 р.): перелоги (267) га, цілинні ділянки (248 га). За сучасних умов єдиним шляхом оптимізації режиму збереження степового різноманіття є розширення площі ділянок в режимі випасання, з суворим контролем пасовищних навантажень.
Стрільцівський степ має значні перспективи що до розширення території. Перспективні території такі: 1) балка Глиняний яр (290 га), межує з територією заповідника зі сходу, 2) цілинна ділянка з південної межі заповідника (250 га), 3) балка Березова, яка налічує біля 1000 га цілини та старих перелогів, розташована з південно-західної сторони від території заповідника і відокремлена невеликою ділянкою ріллі 4) балка Тернова (190 га), межує з територією заповідника в верхів’ях Крейдяного яру.