Весна не завжди приходить за календарем: перший день, що відчувається по-справжньому весняним, може настати і наприкінці лютого, і аж в середині березня. Ось і сьогодні я вийшов на двір, глянув на яскраво-блакитне небо, вдихнув свіже повітря - і зрозумів: ось вона, весна. Сніг ще лежить, але він вже темний, бо набряк водою; вже з'явилися перші проталини та калюжі. Ось-ось загомонять струмки. Небо глибоке, безхмарне, і якесь по-весняному радісне. Сонечко світить у обличчя, і його промінчики відбиваються у калюжах. Птахи теж вже зачули весну: співають-заливаються дзвінкоголосі синички та гомонять горобці. Радіють, що пережили зиму.