На рисунке 30.2 изображены графики зависимости I(U) для двух различных проводников. а) Сопротивление какого проводника больше?

Рік написання: 21 жовтня 1845 р Тема «Великий льох»: правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов’язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часи гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку. Ідея «Великий льох»: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі. Основна думка «Великий льох»: а) доля держави не в руках лідерів, а в руках народу; б) усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому, є смертельним гріхом. Жанр «Великий льох»: поема-містерія. Це дійсно містерія, оскільки у творі є містичні образи передчасно померлих людей. (Містерія — жанр західноєвропейського релігійного театру епохи пізнього середньовіччя (ХІV–ХVІ ст.), в основу якого покладено біблійні сюжети, народні вистави на площах Франції, Англії тощо). Значення епіграфа до твору. Щоб струсонути сумління своїх земляків і збудити їх з літаргічного сну національної несвідомості та байдужості, Т. Шевченко, компонуючи твір, поставив на вступі до неї слова псалмоспівця, сповнені болю і трагічної розпуки, щоб були вони для читача пересторогою і наукою.
Композиція «Великий льох» Ця поема ділиться на три композиційні частини — «Три душі», «Три ворони» і «Три лірники», а також епілог («Стоїть в селі Суботові…») Для будови твору характерна троїстість як і у фольклорі (три бажання, троє синів…) Експозиція: розповідь трьох душ про наявність льоху, який необхідно було розкопати аби вони змогли потрапити до раю. Зав’язка: подорож-екскурс у трагічне минуле України. Кульмінація: відсутність скарбу в малому льосі, що виявило роздратованість начальства Москви. Розв’язка: Так малий льох в Суботові / Москва рокопала! / Великого ж того льоху / Ще й не дошукалась. Поема-містерія «Великий льох» в історичному і філософському планах — центральний твір у «Кобзарі», бо в ній розглянуто проблеми втрати політичної свідомості, що призвело нас, українців, до втрати державності, до національного поневолення. Українська пісня перемоги у Визвольній війні була віддана Росії. Автор засуджує українців, які свідомо піддалися і піддаються ворогові, тим самим передрікаючи на загибель цілий народ.