ЛІТЕРАТУРНА ГРА «УПІЗНАЙ ГЕРОЯ» (ПРОЧИТАТИ І ПИСЬМОВО В ЗОШИТІ ПОВИННІ ВКАЗАТИ,ПРО КОГО ЙДЕТЬСЯ) «УСІ СТАРЕНЬКІ МАЛИ ЗА ДЕВ’ЯНОСТО РОКІВ. БУЛИ ВОНИ ЗМОРЩЕНІ, МОВ СУХІ СЛИВИ, Й ХУДІ, МОВ КІСТЯКИ»

«АЛЕ ВІН ВИРОБЛЯЄ НЕ ТІЛЬКИ ШОКОЛАДНІ ЦУКЕРКИ. ДЕ ТАМ! ВІН МАЄ ПРО ЗАПАС ДЕЯКІ ПРОСТО ФАНТАСТИЧНІ ВИНАХОДИ…»

«ВІН МІГ ВІДЧУТИ ЗАПАХ ШОКОЛАДУ ЄДИНИЙ РАЗ НА РІК, НА СВІЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ. УСЯ РОДИНА ЗАОЩАДЖУВАЛА ДЛЯ ЦЬОГО ГРОШІ, І КОЛИ НАСТАВАВ ЗНАМЕННИЙ ДЕНЬ, ( ЙОМУ) З САМІСІНЬКОГО РАНКУ ДАРУВАЛИ НЕВЕЛИЧКУ ШОКОЛАДНУ ПЛИТОЧКУ»

«НА ЗНІМКУ БУВ ДЕВ’ЯТИРІЧНИЙ ХЛОПЕЦЬ, ТАКИЙ ТІЛИСТИЙ, НІБИ ЙОГО НАДУЛИ ВЕЛЕТЕНСЬКОЮ ПОМПОЮ. З УСЬОГО ЙОГО ТІЛА ВИПИНАЛИСЯ ЗДОРОВЕННІ ОБВИСЛІ СКЛАДКИ ЖИРУ, А ЛИЦЕ НАГАДУВАЛО ПОТВОРНУ ГРУДКУ ТІСТА З МАЛЕНЬКИМИ СМОРОДИНКАМИ ОЧЕЙ, ЩО ЗАЖЕРЛИВО ПОГЛЯДАЛИ НА СВІТ»

« А ЗНАМЕНИТІСТЬ СТОЯЛА У КРІСЛІ У ВІТАЛЬНІ, ШАЛЕНО МАХАЮЧИ РУКОЮ З ЗОЛОТИМ КВИТКОМ, НАЧЕ ЗУПИНЯЛА ТАКСІ. ЩОСЬ УСІМ ГОВОРИЛА ДУЖЕ ШВИДКО І ДУЖЕ ГОЛОСНО, ТА НЕЛЕГКО БУЛО ЗРОЗУМІТИ ЇЇ СЛОВА, БО ВОДНОЧАС ВОНА ТАК САМО ШАЛЕНО ЖУВАЛА ЖУЙКУ»

«ДЕВ’ЯТИРІЧНИЙ ХЛОПЕЦЬ СИДІВ ПЕРЕД ВЕЛИЧЕЗНИМ ТЕЛЕВІЗОРОМ, НЕ ЗВОДЯЧИ ОЧЕЙ З ЕКРАНА, Й ДИВИВСЯ ФІЛЬМ, У ЯКОМУ ОДНА ЗГРАЯ БАНДИТІВ РОЗСТРІЛЮВАЛА З АВТОМАТІВ ІНШУ»

«ВОНА ГОДИНАМИ ЛЕЖАЛА НА ПІДЛОЗІ, ХВИЦАЛА НОГАМИ Й СТРАШЕННО ЛЕМЕНТУВАЛА.» ​

sa66    3   14.04.2021 10:39    0