Чи вважаєте ви,що кохання - одне із найсильніших почуттів у житті людини! (твір за повістю Е. Сігала) тупые ответы по типу "найди бла бла" лучше не писать​

Кохання

Серед усіх чудес світу найбільше чудо — це людина і кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.

Так що ж це таке — кохання? З цього приводу є багато думок і визначень. Звичайно це стан душі людини. Але це стан такої сили потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, який змінює людину фізично і духовно.

Але не всім людям від природи дано кохати. Дехто проживає життя, так і не пізнавши сили цього надзвичайного почуття, почуття, якого не купиш ні за які гроші. Воно або є, або його немає, і примусити себе кохати ніхто не може. Кохання не можна запланувати, воно не буває з примусу. Це надзвичайно тонке почуття, яке може зруйнувати необережне слово, погляд. Воно вривається в життя раптово, навіть коли не чекаєш, навіть коли це тобі не потрібно. Це як мана, як раптове оп'яніння. З приходом кохання життя набирає сенсу, повноти, з людиною відбуваються метаморфози: вона співає, хоче слухати поезію, починає малювати, писати твори, музику, починає по-іншому бачити небо, квіти, зелень. Людина ніби в оп'янінні, емоції переважають над розумом. Кохання — це робота серця, емоцій, духу.

Дуже часто кохання буває одностороннім, і тоді воно перетворюєть ся на муку, причому ця мука теж найчастіше буває надзвичайної сили. У коханні налито не лише меду, а й отрути. Цікаво, що кохання ніби проходить кілька етапів, найчастіше три. Спочатку це платонічне замилування, романтика, квіти, музика. Пізніше — пристрасть, а потім — довіра, прив'язаність, спорідненість душ. Люди стають інколи ріднішими ніж брати і сестри по крові.

Звичайно, кожен мріє про красиве кохання, романтичне, єдине і неповторне. Та не всі розуміють, що воно не приходить саме собою, що потрібна ще й велика робота душі і серця. Кохання — це велика сила і натхнення, які рухають таланти, пробуджують здібності. Яке буде у людини кохання — залежить від культури, від виховання, від характеру. Дуже б хотілося, щоб кожна людина пережила це надзвичайне почуття, бо коли люди щасливі, тоді держава сильна.

На мою думку, це питання дуже складне та глибоке, і не кожна людина зможе відповісти на нього правильно.

Кохання – дійсно дивовижне почуття. Про нього так багато сказано і написано, але до тих пір, доки сам не закохаєшся, зрозуміти його неможливо. Кохання може здолати всі перешкоди на своєму шляху, якими б складними вони не були. У наш час знайти справжнє кохання дуже важко,але немає нічого неможливого. Людині,яка кохає по справжньому, байдуже відстань, час, вік, розставання. Не завжди можна порівняти таке почуття із щастям. Навпаки, зазвичай воно приносить великі страждання, часто закінчується трагічно. З роками кохання може перерости в прив’язаність та довіру. Часто не вдається підтримувати полум’я кохання на протязі усього життя. Хоча є і винятки. Про це також написано та знято багато витворів мистецтва. Такі наприклад як «Віднесені вітром» М.Мітчел, «Співаючі в тернику» К.Маклоу, «Війна і мир» Л.Толстого та багато інших залишаються актуальними історіями вічного кохання незалежно від часу написання цих творів.

У кожної людини є її друга половинка. Потрібно лише набратися терпіння і трохи почекати. Любові в цьому світі вистачить на всіх.

Звичайно кохання це важка праця. Пари, які багато років живуть у шлюбі, кажуть, що спочатку потрібно навчитися терпіння, повазі, бути небайдужим до проблем свою коханого. Це не так вже і важко.

Адже коли на життєвому шляху зустрінеться людина, яка заполонить твоє серце, для неї захочеться робити все. І кожного дня змінюватися на краще та дарувати їй своє кохання.