Які особливості будови дозволяє підшлунковій залозі виконувати свої функції?

Підшлункова залоза ( ПЗ ) – залозистий орган , який відноситься до травної системи . Цей орган умовно поділяють на три частини: головку , тіло і хвіст.

Залоза розташована позаду шлунка . Головка ПЗ – найширша частина органу , розташовується у вигині 12 палої кишки. Тіло і хвіст спрямовані вліво і вгору , в сторону селезінки.

Підшлункова залоза має складну альвеолярно-трубчасту структуру. Основна речовина ПЗ представлена у вигляді часточок , які мають вивідні протоки . Між часточками знаходяться скупчення клітин , які називають острівцями Лангерганса.

У відповідності з виконуваними функціями розрізняють екзокринну і ендокринну частини ПЗ. Кожна з цих частин продукує певні речовини , що беруть участь в тих чи інших процесах нашого організму. Часточки підшлункової залози виробляють панкреатичний сік і є екзокринною частиною залози. Острівці Лангерганса виконують ендокринну функцію і виробляють інсулін і глюкагон .

Объяснение:

Всі необхідні організму речовини ми отримуємо з їжею. Але в їжі вони знаходяться в складному вигляді , і наш організм не може їх засвоїти. Обробки , яку їжа проходить в шлунку , недостатньо для того , щоб всі потрібні нам речовини стали доступні для засвоювання .

Підшлункова залоза виробляє цілий ряд ферментів , необхідних для розщеплення білків , жирів і вуглеводів. За спеціальними виводячими протоками панкреатичний сік з ферментами виливається в дванадцятипалу кишку , де і триває розщеплення продуктів до потрібного для всмоктування стану .