Класифікація циклу "дорослості" запропонована Д. Б. Бромлеєм, і складається з чотирьох стадій:
) ранньої дорослості (21-25 років);
) середньої дорослості (25-40 років);
) пізньої дорослості (40-55 років);
) передпенсійного віку (55-65 років).
Объяснение:
Рання дорослість - це оволодіння роллю дорослої людини, правова зрілість, виборчі права, економічна відповідальність - загалом, повне включення в усі види соціальної активності своєї країни. На цій стадії складається власна сім'я і будується власний образ життя: вступ у шлюб, народження першої дитини, встановлення кола знайомств, пов'язаних із загальною роботою. На роботі освоюються професійні ролі, триває професійна підготовка і починається вдосконалення майстерності.
Середню дорослість Д. Б. Бромлей характеризує як роки "пік", або оптимуму, для інтелектуальних досягнень, як період консолідації соціальних і професійних: ролей за родом служби, накопичення порівняно постійних матеріальних засобів і соціальних зв'язків, лідерство в різних видах діяльності і старшинство за віком серед багатьох співробітників і знайомих, невелике зниження деяких фізичних і розумових функцій, що виявляється при максимальній діяльності.
Пізня зрілість має своїми головними рисами продовження встановлення спеціальних та соціальних ролей з домінуванням деяких з них і ослабленням інших, догляд дітей з сім'ї і зміна у зв'язку з цим життя, частковий занепад фізичних і розумових функцій. За багатьма експериментальними даними, середня точка цієї стадії розвитку знаходиться між 45-50 роками.
Структура психофізіологічного розвитку дорослих поєднує в собі періоди підйомів, спадів і стабілізації функцій. Розвиток функцій в період дорослості носить складний суперечливий характер, який відображає онтогенетичні закономірності та вплив трудової діяльності, практичного досвіду людини. Як показали дослідження Б. Г. Ананьєва, в процесі онтогенетичного розвитку виділяються дві фази. Перша фаза характеризується загальним фронтальним прогресом функцій. На другій фазі еволюція функцій супроводжується спеціалізацією їх стосовно до певної діяльності.
У період ранньої дорослості будується власний б життя, відбувається засвоєння професійних ролей, включення в усі види соціальної активності. У період середньої дорослості настає консолідація соціальних і професійних ролей. Пізня дорослість характеризується подальшим встановленням соціальних і спеціальних ролей за родом занять; змінюються структура сімейних відносин (догляд дітей із сім б життя.Труднощі, супутні певним етапам життя, долаються бажанням самої людини розвиватися, ставати більш зрілим і відповідальним. Зріла особистість в ході розвитку все більш самостійно обирає або змінює зовнішню ситуацію свого розвитку і завдяки цьому змінює і себе.
Таким чином, у період дорослості відбувається посилення соціального розвитку особистості, включення її в різні сфери суспільних відносин і діяльності. Процес розвитку особистості при цьому багато в чому залежить від рівня соціальної активності і ступеня продуктивності самої особистості [15]. Практичний (професійно-трудовий) досвід має вирішальне значення для перцептивного розвитку дорослих, підвищуючи чутливість і стабілізуючи зорову систему на високому рівні. При зіставленні різних вікових груп встановлено, що деякі властивості сприйняття з віком поліпшуються, а деякі погіршуються.
Класифікація циклу "дорослості" запропонована Д. Б. Бромлеєм, і складається з чотирьох стадій:
) ранньої дорослості (21-25 років);
) середньої дорослості (25-40 років);
) пізньої дорослості (40-55 років);
) передпенсійного віку (55-65 років).
Объяснение:
Рання дорослість - це оволодіння роллю дорослої людини, правова зрілість, виборчі права, економічна відповідальність - загалом, повне включення в усі види соціальної активності своєї країни. На цій стадії складається власна сім'я і будується власний образ життя: вступ у шлюб, народження першої дитини, встановлення кола знайомств, пов'язаних із загальною роботою. На роботі освоюються професійні ролі, триває професійна підготовка і починається вдосконалення майстерності.
Середню дорослість Д. Б. Бромлей характеризує як роки "пік", або оптимуму, для інтелектуальних досягнень, як період консолідації соціальних і професійних: ролей за родом служби, накопичення порівняно постійних матеріальних засобів і соціальних зв'язків, лідерство в різних видах діяльності і старшинство за віком серед багатьох співробітників і знайомих, невелике зниження деяких фізичних і розумових функцій, що виявляється при максимальній діяльності.
Пізня зрілість має своїми головними рисами продовження встановлення спеціальних та соціальних ролей з домінуванням деяких з них і ослабленням інших, догляд дітей з сім'ї і зміна у зв'язку з цим життя, частковий занепад фізичних і розумових функцій. За багатьма експериментальними даними, середня точка цієї стадії розвитку знаходиться між 45-50 роками.
Структура психофізіологічного розвитку дорослих поєднує в собі періоди підйомів, спадів і стабілізації функцій. Розвиток функцій в період дорослості носить складний суперечливий характер, який відображає онтогенетичні закономірності та вплив трудової діяльності, практичного досвіду людини. Як показали дослідження Б. Г. Ананьєва, в процесі онтогенетичного розвитку виділяються дві фази. Перша фаза характеризується загальним фронтальним прогресом функцій. На другій фазі еволюція функцій супроводжується спеціалізацією їх стосовно до певної діяльності.
У період ранньої дорослості будується власний б життя, відбувається засвоєння професійних ролей, включення в усі види соціальної активності. У період середньої дорослості настає консолідація соціальних і професійних ролей. Пізня дорослість характеризується подальшим встановленням соціальних і спеціальних ролей за родом занять; змінюються структура сімейних відносин (догляд дітей із сім б життя.Труднощі, супутні певним етапам життя, долаються бажанням самої людини розвиватися, ставати більш зрілим і відповідальним. Зріла особистість в ході розвитку все більш самостійно обирає або змінює зовнішню ситуацію свого розвитку і завдяки цьому змінює і себе.
Таким чином, у період дорослості відбувається посилення соціального розвитку особистості, включення її в різні сфери суспільних відносин і діяльності. Процес розвитку особистості при цьому багато в чому залежить від рівня соціальної активності і ступеня продуктивності самої особистості [15]. Практичний (професійно-трудовий) досвід має вирішальне значення для перцептивного розвитку дорослих, підвищуючи чутливість і стабілізуючи зорову систему на високому рівні. При зіставленні різних вікових груп встановлено, що деякі властивості сприйняття з віком поліпшуються, а деякі погіршуються.