Розкрийте особливості зародкового та плідного періодів. ів.

У перші вісім тижнів ембріонального розвитку ненароджену дитину називають зародком, а процес — зародковим періодом внутрішньоутробного розвитку. Спочатку запліднена яйцеклітина (зигота) просувається по матковій трубі й водночас ділиться, перетворюючись на багатоклітинний зародок. На 7-й день після запліднення одношаровий зародок вростає у слизову оболонку матки й прикріплюється до неї. Відбувається імплантація зародка, після якої він швидко росте й розвивається. У нього поступово утворюються три зародкові листки (ектодерма, мезодерма й ентодерма), що дають початок тканинам й органам. Зародковий період внутрішньоутробного розвитку триває від моменту імплантації до утворення плаценти.

Наприкінці другого місяця внутрішньоутробного розвитку утворюється плацента, або дитяче місце, — орган, який зв’язує плід з організмом матері. Від утворення плаценти до пологів організм називають плодом,, а процес — плідним періодом внутрішньоутробного розвитку. Через плаценту плід отримує від материнського організму поживні речовини й кисень, виводить кінцеві продукти обміну речовин. Крім того, плацента захищає плід від проникнення токсичних речовин і більшості хвороботворних мікроорганізмів. Через неї від матері до плоду потрапляють антитіла.

Плід з’єднується з плацентою за до пуповини — сполучнотканинного канатика, у якому проходять судини: пуповинна вена і дві пуповинні артерії, що закінчуються системою капілярів. Кров матері та плоду не змішується; обмін речовинами відбувається через систему капілярів у плаценті. Плід, що розвивається в матці, міститься в особливих плідних оболонках, які утворюють мішок, заповнений навколоплідними водами. Вони виконують функцію механічного захисту плода. Навколоплідні води заповнюють простір між плодом і внутрішньою плодовою оболонкою. Вони дають змогу плоду вільно рухатися в мішку, забезпечують захист від зовнішніх ушкоджень та інфекцій, сприяють його розвиткові й нормальному перебігу пологів.