Пояснити терміни: рефлекс, живлення, виділення, ферменти.
​

Рефлекс- автоматична цілісна стереотипна реакція організму на певний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов'язковій участі центральної нервової системи.

Живлення рослин - процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання їх життєдіяльності. Живлення є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяють на гетеротрофи і автотрофи

Виділення - процеси, які утворюются в ході обміну речовин в клітинах тіла при розщепленні органічних енерговмісних речовин. Цю функцію виконують як спеціалізовані видільні органи, так і інші органи чи системи, для яких видільна функція може бути побічною, другорядною.

Ферменти- органічні каталізатори білкової або РНК природи, що утворюються в живих організмах. Прискорюють біохімічні реакції як in vivo, так і in vitro. Можуть мати від одного до кількох поліпептидних ланцюгів — субодиниць з високою молекулярною масою.

1.

Рефлекс (біологія) - найпростіша несвідома реакція організму на роздратування рецепторів.

Рефлекс (рефлекс) в оптиці і образотворчому мистецтві - ефект відбитого світла, що виникає в тих випадках, коли на предмет або його частина падає відсвіт від навколишніх об'єктів.

2.

Живлення рослин та Живлення тварин — надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин. Поживні речовини потрапляють до організму тварин з їжею.

Живлення річок і озер — поверхневі (дощові, снігові і льодовикові) та підземні води, що надходять в річки і озера.

3.

Ви́ділення (екскреція) — процеси, які утворюются в ході обміну речовин в клітинах тіла при розщепленні органічних енерговмісних речовин. Цю функцію виконують як спеціалізовані видільні органи, так і інші органи чи системи, для яких видільна функція може бути побічною, другорядною.

4.Ферме́нти, або ензи́ми — органічні каталізатори білкової або РНК природи, що утворюються в живих організмах. Прискорюють біохімічні реакції як in vivo, так і in vitro. Можуть мати від одного до кількох поліпептидних ланцюгів — субодиниць з високою молекулярною масою (від десятка тисяч до кількох мільйонів).