Особливості будови листків у голонасінних

Особливості будови листків у голонасінних

Объяснение:

Будова стебла має дуже тонку кору, серцевина в центрі стовбура чітко виражена (але не у старих дерев). Ксилема (водопровідна система) складається в основному з мертвих клітин - трахеїдів, а паренхіми дуже мало. У багатьох представників хвойних кора вся в бульбашках, там знаходяться смоляні канали з ефірним маслом.

Форма листків у голонасінних може бути різною: у хвойних вічнозелені хвоїнки, а у інших представників (саговникових і гінкових) листові пластинки дуже розвинені і нагадують листя пальм.

Розмноження у всіх голонасінних, а зокрема хвойних, відбувається за до насіння. Розглянемо сосну звичайну, яка як і решта представники класу хвойні, пристосована до розмноження в сухих умовах.

Одразу після закінченню зими, з настанням весни на гілках сосен з'являються шишки, або спороносні колоски.Є два види шишок (чоловічі та жіночі), але всі вони представлені у вигляді осі, на якій сидять лусочки. Чоловічі шишки звичайно зеленуватого або жовтуватого кольору, зібрані у пагонів і розміщуються тісними групками. Лусочки м'які, не дерев'яніють. У чоловічих колосків вісь коротка, на ній розташувалися дуже редуковані мікроспорофілли (загнуті догори лусочки). На їх нижній частині є два мішечки, в яких формується пилок (зі спермою). Цей пилок укладений в оболонку, а оболонка містить спеціальні повітряні бульбашки, які теж полегшують переліт. Завдяки цьому вітер може понести пилинки на далеку відстань.Жіночі шишки червонуватого кольору, вони поодинокі і розташовуються на цьому ж дереві, але на вершинах гілок. Вони більші, з щільними покриваючими лусочками, між яких розвиваються семязачатки (луска дерев'яніє для захисту сімені). Жіночий гаметофіт - це трохи подовжене утворення з двома вм'ятинами, в яких розташовані яйцеклітини. Вся інша частина служить як вмістилище для поживних речовин - ендосперм.

Таким чином, коли пилок дозріває, він осипається і його підхоплює вітер. Спори проростають прямо на спорофиті, нікуди далеко не відлітаючи, і рослина, яка утворила ці спори,, може про них подбати. Запилення відбудеться в тому випадку, якщо порошинки потраплять на семязачатки. Як тільки це відбудеться, червоні шишки зімкнуть лусочки і склеяться деревяною смолою.

Насіння сосни дозріють лише через півтора року після того, як відбулося запилення, а висипання з шишок практично через два. Після цього із зиготи розвивається зародок і семязачатки перетворюються в повноцінне насіння.