Охарактеризуйте розвиток Сільського господарства в 19 ст

Промисловий переворот у Східній Україні. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії і в Західній Україні. Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здійснення на Україні

У кінці XVIII ст. українські землі були вкотре поділені і опинилися під владою Російської та Австрійської імперій, у складі яких вони перебували впродовж XIX – початку XX ст. Становище українських земель на початку XIX ст. було важким. І російські, і австрійські володарі розглядали Україну як колоніальний сировинний придаток до промислово розвинутих центральних районів своєї імперії. Промисловість на окраїнах розвивалася вкрай повільно. Панщина, кріпосне право та інші форми експлуатації селянства гальмували розвиток промисловості, сільського господарства та внутрішнього ринку.

Промисловий переворот у Східній Україні

Промисловий переворот започаткував епоху індустріалізації. Його перший етап відбувся у 20 – 40-х рр. ХІХ ст. Незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері та деякі інші перешкоди на шляху до економічного зростання, у першій третині ХІХ ст. мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Зростали кількість мануфактур, число найманих робітників. Почали використовуватись механічні робочі машини, зросло зацікавлення поміщиків, купців у збільшенні виробництва.,

Всезростаючі потреби в машинах і механізмах зумовили появу машинобудівних заводів. Розвиток машинобудування сприяв зростанню обсягів металургійного виробництва, видобутку кам’яного вугілля і хоча потужність підприємств цих галузей була невеликою, проте невпинно зростала.

Другий етап промислового перевороту відбувався після ліквідації кріпосного права. Його хронологічні межі (умовно) – це 60 – 80-ті роки. У цей час фабрики та заводи остаточно витісняють мануфактурне виробництво.

Поступово зростали обсяги виробництва машинобудівних і суднобудівних заводів. Та найкраще у пореформений період розвивався залізничний транспорт. У 1863 р. почалося будівництво першої залізниці від Балти до Одеси яка згодом була продовжена до Києва. Залізниці з’єднали найбільші міста і промислові райони України, сприяли розвитку національного ринку, росту продуктивності праці, консолідації української нації.

Таким чином, після ліквідації кріпосного права в Росії та Україні прискорився економічний розвиток, завершився промисловий переворот.

Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії і в Західній Україні

Панщинна система господарювання в Східній Галичині, Закарпатті та Буковині, що входили до складу Австрійської імперії, була так само, як і в Східній Україні, малоефективною, гальмувала розвиток господарства і вимагала ліквідації кріпацтва.

Поштовхом до ліквідації панщини стали революційні події 1848 р. в Австрії та інших країнах Західної та Центральної Європи. 18 березня 1848 р. угорський сейм оголосив про скасування панщини в Галичині. Цей закон було поширено на Буковину, Галичину. Селяни оголошувалися вільними громадянами держави і звільнялися від панщинних повинностей. Селянин, як і поміщик, ставав власником землі.

Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здійснення на Україні

Передумови скасування кріпосного права в Росії і Україні визрівали впродовж тривалого часу. Його ліквідації вимагали перш за все аграрні відносини які свідчили про кризу панщинної системи господарювання. Проти кріпосного права виступили селяни – найважливіша і найчисельніша суспільно-політична сила імперії. Проти кріпосного права виступила ліберально настроєна інтелігенція, яка вважала його антигуманним явищем. Маніфест про скасування кріпацтва і аграрна реформа були обнародувані в містах і селах України – з 9 березня до 2 квітня.

Внаслідок реформи 1861 р. селянство України втратило понад 15% загальної площі земель, які раніше перебували у їхньому користуванні. 94% колишніх поміщицьких селян одержали наділи менше 5 десятин, тобто менше норми середнього прожиткового мінімуму. Земельні наділи селяни повинні були протягом 49 років викупити у поміщиків згідно із встановленими реформою цінами, які значно перевищували тодішні ринкові ціни на землю.

Разом з тим, реформа 1861 р. створила сприятливі умови для активізації господарської діяльності, перетворила селян-кріпаків у вільних людей. Селяни могли вільно пресуватися, купувати і продавати рухоме і нерухоме майно, займатися підприємництвом, торгівлею. Реформа сприяла господарському піднесенню, завершенню промислового перевороту і здійсненню індустріалізації.