1) Серце людини складається з чотирьох камер — двох шлуночків і двох передсердь, що необхідно для розділення контуру системи кровообігу на два кола — мале та велике, та повного розділення артеріальної і венозної крові. Якби воно складалось з меншої кількості камер, то артеріальна і венозна кров неодмінно б змішувались на якомусь із етапів.
2) Воно розташоване в перикарді, який запобігає виникненню сильного тертя з оточуючими органами, що неодмінно виникало би у разі його відсутності і призводило б до його травматизації.
3) Серце людини має декілька водіїв ритму — синоатріальний вузол, передсердно-шлуночковий вузол, пучок Гіса, та волокна Пуркіньє. Всі вони в комплексі забезпечують одночасне скорочення всіх необхідних ділянок серцевого м’язу для забезпечення належного рівня кровообігу, а в разі ушкодження якоїсь із верхніх ланок її функцію бере на себе наступна.
4) Між передсердям і шлуночком знаходяться відповідно — між лівими мітральний клапан, а між правими — трикуспідальний. Мітральний клапан — складається з двох стулок і більш міцний, ніж трикуспідальний, що складається з трьох. Якби вони були менш щільні, чи складались би з більшої кількості стулок, то кров в першому випадку просто вільно протікала би з передсердь до шлуночків, що призводило б до переповнення шлуночків і їх наступної гіпертрофії, а у другому — до постійного переповнення передсердь кров’ю і їх поступовій гіпертрофії.
5) Серце людини має тришарову будову і включає в свою стінку ендокард, міокард та епікард. Ендокард — доволі ніжний і не вбирає в себе кров на відміну від більш поверхнево розміщених шарів, міокард — складається з м’язової тканини, що забезпечує скоротливу функцію, а епікард служить для фіксації серця до перикарду.
1) Серце людини складається з чотирьох камер — двох шлуночків і двох передсердь, що необхідно для розділення контуру системи кровообігу на два кола — мале та велике, та повного розділення артеріальної і венозної крові. Якби воно складалось з меншої кількості камер, то артеріальна і венозна кров неодмінно б змішувались на якомусь із етапів.
2) Воно розташоване в перикарді, який запобігає виникненню сильного тертя з оточуючими органами, що неодмінно виникало би у разі його відсутності і призводило б до його травматизації.
3) Серце людини має декілька водіїв ритму — синоатріальний вузол, передсердно-шлуночковий вузол, пучок Гіса, та волокна Пуркіньє. Всі вони в комплексі забезпечують одночасне скорочення всіх необхідних ділянок серцевого м’язу для забезпечення належного рівня кровообігу, а в разі ушкодження якоїсь із верхніх ланок її функцію бере на себе наступна.
4) Між передсердям і шлуночком знаходяться відповідно — між лівими мітральний клапан, а між правими — трикуспідальний. Мітральний клапан — складається з двох стулок і більш міцний, ніж трикуспідальний, що складається з трьох. Якби вони були менш щільні, чи складались би з більшої кількості стулок, то кров в першому випадку просто вільно протікала би з передсердь до шлуночків, що призводило б до переповнення шлуночків і їх наступної гіпертрофії, а у другому — до постійного переповнення передсердь кров’ю і їх поступовій гіпертрофії.
5) Серце людини має тришарову будову і включає в свою стінку ендокард, міокард та епікард. Ендокард — доволі ніжний і не вбирає в себе кров на відміну від більш поверхнево розміщених шарів, міокард — складається з м’язової тканини, що забезпечує скоротливу функцію, а епікард служить для фіксації серця до перикарду.