Люди́на (лат. Homo) — рід приматів родини гомінід. Включає вид людина розумна (Homo sapiens) і близкі до нього вимерлі види. Предками Homo вважаються австралопітеки.
Іноді цей рід розглядають як безперервну фратрію, тобто різномастну сукупність популяцій, які обмінюються генними потоками протягом довгого періоду часу, і тому не утворюють репродуктивні бар'єри, зберігаючи належність до одного виду. При цьому популяції ці за спрямованості адаптацій і швидкості еволюції дуже різнорідні. Водночас, у минулому, людство, можливо, складалося з декількох видів, зокрема неандертальці вважаються видом, окремим від кроманьйонців.
Існує вже застаріла класифікація видів усередині роду (і схема антропогенезу) як послідовна зміна «етапів»: архантропи, палеоантропи неоантропи.
Деякі учені (наприклад, професор Морріс Гудмен, керівник досліджень ДНК шимпанзе в університеті Уейна Детройт) вважають, що, згідно з даними генетичного аналізу, до роду Homo слід зараховувати також шимпанзе і бонобо (Homo troglodytes і Homo paniscus відповідно)[1].
В даний час в антропології прийнято розділяти всіх викопних людей на групи (стадії), кожна з яких включає декілька видів.
Архантропи — найдавніші люди.
Палеоантропи — стародавні люди (Homo neandertalensis і, можливо, Homo heidelbergensis).
Неоантропи — люди сучасного виду.
Межі між групами умовні, залежать від:
погляду дослідника на важливість тих або інших діагностичних ознак;
об'єктивно існуючих труднощів порівняння дуже різних біологічних об'єктів.
Хронологічне і географічне розповсюдження основних видів роду Люди (Homo)
Традиційна стадіальна модель антропогенезу припускала прямий перехід видів однієї стадії у види наступної. Проте цей спрощений підхід не виправдав себе. З розширенням числа знахідок викопних форм людини стало очевидно, що в різний час співіснували представники різних видів роду Homo, що відносяться до різних стадій.
Найстародавніший з роду Homo — Homo habilis, або людина уміла, перші представники якого з'явилися на Землі близько 2 млн років тому. Дотоді, ймовірно, існували тільки австралопітеки. Близько 2,5 млн років тому відбулося розщеплення в еволюції гомінідів, в результаті якого відокремилися масивні австралопітеки (тупикова гілка еволюції) і рід Homo. Окрім знахідок з Олдувайської ущелини, до виду Homo habilis відносять і так звану рудольфську людину, Homo rudolfensis, череп якої був знайдений 1972 року у Кенії в районі оз. Рудольф (нині оз. Туркана), а також знахідки у Ефіопії та Південній Африці. Вік цих видів — від 2,4 до 1,9 млн років. Припускають, що ці перші люди були творцями знарядь найдавнішої на Землі олдувайської (галькової) культури. Існують знахідки, для яких не знайшли таксономічного визначення, і частина дослідників відносить їх до Homo habilis, а інша частина — до груп архантропів, що прийшли на зміну Homo habilis приблизно 1,6—1,5 млн років тому.
До групи архантропів входять два основні види. Це вид азіатських найдавніших людей, людина прямоходяча (Homo erectus), і її африканський варіант, людина працююча (Homo ergaster). Недавно виділений ще один вид — гейдельберзька людина, Homo heidelbergensis, пізніший за найдавніших людей Homo erectus і Homo ergaster. Деякі дослідники відносять його до палеоантропів.
Класичним представником палеоантропів (стародавніх людей) є неандерталець або людина неандертальська — Homo neanderthalensis, яка асоціюється з ашельскою і мустьєрською кам'яними індустріями.
Далі йде вид сучасної людини, або людини розумної Homo sapiens. Іноді два останні види об'єднуються в один — H. sapiens, який включаючає два підвиди — H. sapiens neanderthalensis — Людина розумна неандертальська і H. sapiens sapiens — Людина розумна найрозумніша.
Сравнительная характеристика австралопитеков и человека разумного
Для австралопитеков был характерен рост 135 см, вес примерно 55 кг ( причем самцы и особи различались в весе почти в 2 раза ). Их телосложение имело широкий таз, прямой позвоночник, длинные ноги и руки, на руках развита хватательная кисть. Форма головы отличалась уплощенным лицом, массивными челюстями. Объём черепной коробки 600 см3, а самого мозга около 350-550 см3, этого хватало для того, чтобы уметь использовать орудия труда.
Для человека разумного характерны:
Человек разумный уже значительно отличался по строению скелета: высокий лоб, измененные надбровные дуги, отсутствие затылочного выступа, наличие выступа на нижнечелюстной кости, уплощенная грудная клетка и довольно высокий рост – 170-190 см. Внешние признаки сходства с обезьянами отсутствовали, то есть не прослеживались мощные и выдающиеся вперёд челюсти и надбровные дуги. Достаточное развитие мозга и речевых центров привело к появлению членораздельной речи.
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні або вищі звірі (Eutheria)
Ряд: Примати (Primates)
Родина: Гомініди (Hominidae)
Рід: Людина (Homo)
Объяснение:
Люди́на (лат. Homo) — рід приматів родини гомінід. Включає вид людина розумна (Homo sapiens) і близкі до нього вимерлі види. Предками Homo вважаються австралопітеки.
Іноді цей рід розглядають як безперервну фратрію, тобто різномастну сукупність популяцій, які обмінюються генними потоками протягом довгого періоду часу, і тому не утворюють репродуктивні бар'єри, зберігаючи належність до одного виду. При цьому популяції ці за спрямованості адаптацій і швидкості еволюції дуже різнорідні. Водночас, у минулому, людство, можливо, складалося з декількох видів, зокрема неандертальці вважаються видом, окремим від кроманьйонців.
Існує вже застаріла класифікація видів усередині роду (і схема антропогенезу) як послідовна зміна «етапів»: архантропи, палеоантропи неоантропи.
Деякі учені (наприклад, професор Морріс Гудмен, керівник досліджень ДНК шимпанзе в університеті Уейна Детройт) вважають, що, згідно з даними генетичного аналізу, до роду Homo слід зараховувати також шимпанзе і бонобо (Homo troglodytes і Homo paniscus відповідно)[1].
В даний час в антропології прийнято розділяти всіх викопних людей на групи (стадії), кожна з яких включає декілька видів.
Архантропи — найдавніші люди.
Палеоантропи — стародавні люди (Homo neandertalensis і, можливо, Homo heidelbergensis).
Неоантропи — люди сучасного виду.
Межі між групами умовні, залежать від:
погляду дослідника на важливість тих або інших діагностичних ознак;
об'єктивно існуючих труднощів порівняння дуже різних біологічних об'єктів.
Хронологічне і географічне розповсюдження основних видів роду Люди (Homo)
Традиційна стадіальна модель антропогенезу припускала прямий перехід видів однієї стадії у види наступної. Проте цей спрощений підхід не виправдав себе. З розширенням числа знахідок викопних форм людини стало очевидно, що в різний час співіснували представники різних видів роду Homo, що відносяться до різних стадій.
Найстародавніший з роду Homo — Homo habilis, або людина уміла, перші представники якого з'явилися на Землі близько 2 млн років тому. Дотоді, ймовірно, існували тільки австралопітеки. Близько 2,5 млн років тому відбулося розщеплення в еволюції гомінідів, в результаті якого відокремилися масивні австралопітеки (тупикова гілка еволюції) і рід Homo. Окрім знахідок з Олдувайської ущелини, до виду Homo habilis відносять і так звану рудольфську людину, Homo rudolfensis, череп якої був знайдений 1972 року у Кенії в районі оз. Рудольф (нині оз. Туркана), а також знахідки у Ефіопії та Південній Африці. Вік цих видів — від 2,4 до 1,9 млн років. Припускають, що ці перші люди були творцями знарядь найдавнішої на Землі олдувайської (галькової) культури. Існують знахідки, для яких не знайшли таксономічного визначення, і частина дослідників відносить їх до Homo habilis, а інша частина — до груп архантропів, що прийшли на зміну Homo habilis приблизно 1,6—1,5 млн років тому.
До групи архантропів входять два основні види. Це вид азіатських найдавніших людей, людина прямоходяча (Homo erectus), і її африканський варіант, людина працююча (Homo ergaster). Недавно виділений ще один вид — гейдельберзька людина, Homo heidelbergensis, пізніший за найдавніших людей Homo erectus і Homo ergaster. Деякі дослідники відносять його до палеоантропів.
Класичним представником палеоантропів (стародавніх людей) є неандерталець або людина неандертальська — Homo neanderthalensis, яка асоціюється з ашельскою і мустьєрською кам'яними індустріями.
Далі йде вид сучасної людини, або людини розумної Homo sapiens. Іноді два останні види об'єднуються в один — H. sapiens, який включаючає два підвиди — H. sapiens neanderthalensis — Людина розумна неандертальська і H. sapiens sapiens — Людина розумна найрозумніша.
Объяснение:
Сравнительная характеристика австралопитеков и человека разумного
Для австралопитеков был характерен рост 135 см, вес примерно 55 кг ( причем самцы и особи различались в весе почти в 2 раза ). Их телосложение имело широкий таз, прямой позвоночник, длинные ноги и руки, на руках развита хватательная кисть. Форма головы отличалась уплощенным лицом, массивными челюстями. Объём черепной коробки 600 см3, а самого мозга около 350-550 см3, этого хватало для того, чтобы уметь использовать орудия труда.
Для человека разумного характерны:
Человек разумный уже значительно отличался по строению скелета: высокий лоб, измененные надбровные дуги, отсутствие затылочного выступа, наличие выступа на нижнечелюстной кости, уплощенная грудная клетка и довольно высокий рост – 170-190 см. Внешние признаки сходства с обезьянами отсутствовали, то есть не прослеживались мощные и выдающиеся вперёд челюсти и надбровные дуги. Достаточное развитие мозга и речевых центров привело к появлению членораздельной речи.