Чому в сучасній етології цей термін починають змінювати на стратегія поведінки​

Стратегія поведінки — змішана стратегія гравця в позиційній грі, в якій випадкові вибори гравцем своїх часткових дій в кожному інформаційному стані, який описується інформаційною множиною, є стохастично незалежними.

Поняття стратегій поведінки вперше ввів американський математик Г.-У. Кун і довів, що для скінчених позиційних ігор, в яких гравець пам'ятає все, що знав і робив раніш, йому, для реалізації оптимального виграшу достатньо користуватись змішаною стратегією, тобто, достатньо робити «локальне» змішування (теорема про ігри з повною пам'яттю). Цей результат було в подальшому поширено на загальніші класи ігор.

Объяснение: