Байка. про школу, желательно на украинском, но можно и на русском (за плагиат бан)​

Жив собі хлопчик Петя. Він навчався в 6 класі. Петя любив грати в телефон і не любив ходити до школи. Хлопець настільки любив грати в ігри на телефоні, що інколи навіть забував про школу. Кілька разів він приходив аж на 3 урок. Йому було все одно на навчання. Одного разу Петя черговий раз забув про школу, і сів грати свою улюблену гру( можеш написати Brawl Stars) , аж раптом хлопцю зателефонував невідомий номер. Петро одразу взяв слухавку і підніс до вуха. В ту ж мить почувся знайомий , але стревожений голос класного керівника:

- Петя, ти де? Чому тебе досі немає у школі?

- Наталіє Володимирівно, я сьогодні не прийду, у мене голова болить.

- Петро, сьогодні ти мав писати дві річні контрольні! Якщо ти не напишеш , то тобі поставлять неатестацію!

- Та мені все одно! До побачення.

Петя поклав слухавку, і далі продовжив грати в гру.

Через кілька тижнів до батьків Петра звонить директор з новиною.

- Доброго дня, у мене для Вас є одна новина... Вашого сина відраховують!

- Як? - злякано і шоковано запитала мама Петі.

- Вашого сина майже ніколи немає у школі, а якщо є, то завжди із запізненням! І річку контрольну він теж не писав!

- Чи можна це виправити? - запитує тато.

- На жаль, ні, завтра, о 13:00 заберете документи, до побачення.

Після цього на Петю чекала дуже не приємна розмова. Після відрахування ні одна школа не захотіла брати Петра на навчання. Йому довелося вчитися індивідуального. У хлопця майже не залишилося друзів і йому вже було не до ігор...

Мораль цієї байки така: не потрібно нехтувати навчанням і нервами оточуючих, а брати усе що дає тобі навчання і школа, адже можна залишитися без усього.